Росія значно активізувала використання штучного інтелекту для створення та поширення фейкової інформації про війну в Україні. Як виявили розслідування міжнародних ЗМТ та аналітичних центрів у жовтні-листопаді 2026 року, технології застосовуються для генерації пропагандистських відео, музичних треків і навіть цілих інформаційних кампаній. Це створює нові загрози не лише інформаційному простору, але й економічній безпеці країни.
Фейкові відео зі штучним інтелектом
У середині жовтня російські військові доповіли Путіну про нібито захоплення Добропілля, після чого Міноборони РФ оприлюднило відео з російськими прапорами на тлі руїн міста. Financial Times повідомляє, що принаймні один фрагмент був змонтований за допомогою ШІ — прапор раптово змінює орієнтацію, що неможливо пояснити стисненням відео. Аналітики Conflict Intelligence Team виявили десятки подібних роликів, які допомагають Москві перебільшувати успіхи на фронті.
Інститут вивчення війни (ISW) ідентифікував 35 відео, опублікованих російськими підрозділами та воєнними блогерами, які, ймовірно, створені або змінені за допомогою ШІ. На них помітні неприродні пропорції тіл, люди та прапори, що раптово зникають. Це частина масштабної кампанії з метою переконати світ у неминучій перемозі Росії.
Пропагандистська музика за $11
Росія створила цілу індустрію з виробництва пропагандистських пісень за допомогою ШІ. Як показало розслідування Terrecon, замовлення на “патріотичні” треки, героїзацію армії РФ чи навіть пісні на підтримку депортації українських дітей приймають 15 із 25 перевірених виконавців. Вартість послуги — від 999 до 30 000 рублів (приблизно $11–330), а час виконання — від двох годин до трьох днів.
Генератори ШІ-музики Suno, Udio, Mureka та ElevenLabs не ефективно фільтрують шкідливий контент. Udio створив трек із прямими закликами до вбивства українців, а Suno пропустив аналогічний запит російською мовою. Платформи YouTube і SoundCloud публікують такі матеріали без перевірки змісту.
Вплив на мовні моделі та кібератаки
Дослідження Global Disinformation Index показало, що популярні мовні моделі Claude Sonnet 5 і Mistral Large у 70% випадків повторюють пропагандистські тези Росії, коли в інтернеті бракує якісної інформації (так звані “інформаційні порожнечі”). Mistral у майже половині відповідей подавав російські твердження як факт без застережень.
Одночасно Росія активізувала кібератаки з використанням ШІ. Фахівці Держспецзв’язку фіксують використання штучного інтелекту для створення фішингових повідомлень, підроблених вебсторінок і шкідливого програмного коду. За перші дев’ять місяців 2026 року таких атак стало значно більше порівняно з попереднім роком.
Як це впливає на бізнес і фінанси українців
Масове використання ШІ для створення фейків створює конкретні загрози для економіки та бізнесу:
Підвищені ризики кіберзлочинів. Фішингові атаки з використанням ШІ стають складнішими для виявлення. Зловмисники можуть створювати персоналізовані листи та сайти, які важче відрізнити від справжніх. Це загрожує витоком конфіденційної інформації, доступом до банківських рахунків і корпоративних систем.
Маніпуляції на фінансових ринках. Фейкові новини, згенеровані ШІ, можуть впливати на курси валют, ціни акцій та інших активів. Швидке поширення неправдивої інформації може спричинити панічні купівлі чи продажі, що завдає збитків інвесторам.
Підрив довіри до цифрових комунікацій. Бізнесу доводиться витрачати більше ресурсів на перевірку контрагентів, постачальників та клієнтів. Зростає ризик визнання угод недійсними через шахрайство з використанням підроблених документів або ідентичностей.
Збільшення витрат на безпеку. Компанії змушені інвестувати в додаткові засоби кіберзахисту, навчання співробітників та розробку протоколів перевірки інформації. Мінцифри рекомендує бізнесу призначати відповідальних за кібербезпеку фахівців або створювати окремі команди.
Часті запитання
Як відрізнити фейкове відео, створене ШІ? Звертайте увагу на дивні деталі: неприродні рухи, раптові зміни об’єктів, проблеми з освітленням або тінями. Прапори чи люди можуть несподівано з’являтися чи зникати. Для перевірки використовуйте офіційні джерела — звертайтеся до даних Генштабу ЗСУ або авторитетних аналітичних центрів.
Що робити бізнесу для захисту від ШІ-атак? Призначте відповідального за кібербезпеку, впровадьте двофакторну аутентифікацію, регулярно навчайте співробітників розпізнаванню фішингу. Використовуйте офіційні державні ресурси для перевірки контрагентів та інформації. Створюйте резервні копії критично важливих даних.
Чи можуть фейки вплинути на курс гривні? Так, масове поширення неправдивої інформації про військову або економічну ситуацію може викликати короткострокові сплески попиту на іноземну валюту. Інвесторам варто користуватися лише офіційними джерелами інформації та не приймати спонтанних рішень на основі неперевірених новин.