В Україні одночасно існують кілька курсів долара: офіційний, міжбанківський і готівковий. Ця “множинність курсів” часто спантеличує громадян, які бачать різні цифри на екранах телевізорів, у додатках банків і на вітринах обмінників. Розбіжність між ними обумовлена різними механізмами формування, специфікою ринків і валютними обмеженнями, запровадженими Національним банком з початку повномасштабної війни. Розуміння цих відмінностей допомагає краще орієнтуватися у фінансових питаннях і приймати обґрунтовані рішення.
Що таке офіційний курс гривні
Офіційний курс гривні до іноземних валют розраховується Національним банком України (НБУ). З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. За цим режимом офіційний курс більше не встановлюється директивно, а визначається на основі курсів угод на міжбанківському валютному ринку.
На практиці це означає, що офіційний курс став набагато ближчим до реальних ринкових умов, хоча НБУ і надалі активно втручається в торги, щоб компенсувати структурний дефіцит валюти та обмежувати різкі курсові коливання. Цей курс використовується для бюджетних розрахунків, обліку та офіційної звітності.
Як формується міжбанківський курс
Міжбанківський валютний ринок — це площадка, де банки купують і продають валюту між собою. Операції тут здійснюються у безготівковій формі. Котирування на міжбанку є найчутливішим індикатором балансу попиту та пропозиції валюти серед великих учасників ринку.
Національний банк є активним учасником цього ринку. Він проводить інтервенції, продаючи резерви, щоб запобігти різкому ослабленню гривні, або купуючи надлишкову валюту, щоб стримати надмірне зміцнення. Саме на основі даних цих торгів і розраховується тепер офіційний курс.
Чому готівковий курс завжди вищий
Готівковий курс — це ціна, за якою банки та небанківські фінустанови продають і купують доларові банкноти у населення через мережу обмінних пунктів. Найпомітніша для пересічного громадянина риса цього курсу — його вартість завжди вища за офіційний та міжбанківський. Станом на кінець 2023 року різниця зазвичай становила 1–2%.
Ця різниця обумовлена об’єктивними економічними причинами:
- Високі операційні витрати. Робота з готівкою потребує логістики: інкасації, охорони, доставки, утримання обмінних пунктів. Банкам також потрібно платити комісію (близько 1%) за підкріплення кас готівковою валютою, яку вони купують на міжбанку в безготівковій формі.
- Валютні обмеження. НБУ ввів низку обмежень, які ускладнюють банкам свободний обмін безготівкової валюти на готівкову та назад. Як зазначав заступник голови НБУ Олег Чурий, банки можуть купувати готівкову валюту і продавати її на міжбанку, але практично не можуть робити це у зворотний бік через обмеження регулятора.
- Маржа банків. Фінустанови закладають у курс продажу власний процент прибутку, щоб покрити витрати та заробити.
Як пояснив голова НБУ Кирило Шевченко, різниця між офіційним і готівковим курсами є наслідком існування валютних обмежень, необхідних для захисту міжнародних резервів країни.
| Критерій | Офіційний курс | Міжбанківський курс | Готівковий курс |
|---|---|---|---|
| Хто встановлює | НБУ (на основі даних міжбанку) | Ринок (банки) | Банки та обмінники |
| Форма валюти | Розрахунковий (безготівковий) | Безготівкова | Готівкова (банкноти) |
| Учасники | НБУ, держава | Банки | Банки, обмінники, населення |
| Волатильність | Низька (коригується НБУ) | Висока (залежить від попиту/пропозиції) | Середня (залежить від попиту населення) |
| Основне призначення | Держрозрахунки, звітність | Міжбанківські операції | Обмін валюти для населення |
Чи можуть курси повністю зрівнятися?
Повне зникнення різниці між курсами майже неможливе через вже згадані об’єктивні витрати на обслуговування готівкового ринку. Однак Національний банк прагне мінімізувати цю різницю. За даними НБУ, в рамках Стратегії пом’якшення валютних обмежень, різниця між офіційним та готівковим курсом вже тривалий час не перевищує 1%.
Для вирівнювання тиску на різних сегментах ринку НБУ запровадив механізми, які дозволяють частково перевести попит населення з готівкового в безготівковий русло. Зокрема, це можливість купівлі валюти для зарахування на картку або на тримісячні конверсійні депозити. Це дозволяє дещо зменшити навантаження на обмінні пункти.
Часті запитання
Чому я не можу купити долар по офіційному курсу? Офіційний курс — це розрахунковий індикатор, а не ціна продажу для населення. Купівля готівкових банкнот пов’язана з додатковими витратами для банку (доставка, охорона, інкасація), які включаються в кінцеву ціну. Тому курс в обміннику завжди буде вищим за офіційний.
Який курс є найбільш реальним? Усі курси “реальні”, але для різних цілей. Для міжнародних розрахунків бізнесу важливий міжбанківський курс. Для державної статистики — офіційний. А для громадянина, який хоче купити або продати банкноти, єдиною реальною ціною є готівковий курс у його банку або обміннику.
Чи може готівковий курс стати нижчим за офіційний? В умовах ринкової економіки це практично неможливо через економічну недоцільність. Банк не продаватиме валюту собі в збиток, враховуючи витрати на її фізичне забезпечення. Якщо на міжбанку долар коштує 37 гривень, то продати його в касі дешевше, ніж за 37.50–37.70 гривень, для банку було б збитково.
Джерела
- НБУ хоче ліквідувати «множинність курсів»: чому готівковий долар дорожчий, ніж на міжбанку
- В НБУ пояснили, чому готівковий курс суттєво вищий за офіційний — Finance.ua
- Валютний ринок
- У Нацбанку пояснили різницю між готівковим і міжбанківським курсом гривні / NV
- Валютні обмеження та курсова політика
- КУРСИ ОБМІНУ ВАЛЮТ
- НБУ впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу, що посилить стійкість валютного ринку та економіки
- Про фінансові ринки