
Україна нарешті наблизилася до прийняття всебічного закону про регулювання ринку віртуальних активів. Проєкт закону №10225-д, який закладає правові основи для обігу криптовалют, підтриманий профільним комітетом Верховної Ради та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Однак Національний банк України (НБУ) не підтримує документ у поточній редакції, вказуючи на серйозні ризики для монетарного суверенітету та можливу монополізацію ринку. Ця суперечність між двома ключовими регуляторами безпосередньо вплине на те, як українці працюватимуть з криптобіржами та гаманцями.
Як поділять повноваження НБУ та НКЦПФР
Законопроєкт передбачає гібридну модель регулювання, головним наглядовим органом якої має стати НКЦПФР. Відповідно до інтерв’ю голови НКЦПФР для, основним регулятором ринку віртуальних активів буде саме Комісія, тоді як НБУ отримає чітко визначені повноваження у сфері електронних грошей, валютного контролю та інших питань у межах своєї компетенції. Це означає, що НКЦПФР буде відповідати за ліцензування компаній, класифікацію активів і нагляд за дотриманням правил на ринку.
НБУ, згідно зі своєю офіційною позицією, стурбований тим, що такий поділ може створити регуляторні прогалини. Зокрема, його непокоїть можливість появи на українському ринку іноземних токенів, які формально класифікуються як активи (ART), але фактично виконують функції електронних грошей (EMT). Оскільки такі активи не підпадатимуть під нагляд НБУ, це може загрожувати монетарному суверенітету та сприяти доларизації економіки.
Вплив на криптобіржі: ліцензія та обмеження
Для криптобірж новий закон означає необхідність отримання авторизації (ліцензії) в Україні. Згідно з, ліцензія передбачає суворі вимоги до капіталу, зберігання активів клієнтів, фінансового моніторингу та розгляду скарг.
Однак найбільш суттєвим питанням залишається кількість бірж, які зможуть легально працювати в Україні. Спочатку НБУ виступав проти будь-яких кількісних обмежень, але згодом регулятори дійшли компромісу — не більше трьох бірж до завершення воєнного стану. Як повідомляє, у фінальній редакції законопроєкту п’ятирічний період обмеження залишився, але конкретну кількість операторів тепер має визначати сама НКЦПФР. НБУ попереджає, що це може призвести до монополізації ринку (на користь лише одного-двох операторів) та створити корупційні ризики.
Це також вплине на міжнародні біржі. Як пояснює, якщо іноземна компанія свідомо працює з українськими клієнтами (має українськомовний інтерфейс, рекламує послуги, інтегрує гривневі платежі), їй потрібно буде отримати авторизацію в Україні. Якщо ж українець самостійно, без цілеспрямованого маркетингу з боку платформи, відкриває рахунок на закордонному майданчику — це вважатиметься зворотним запитом (reverse solicitation) і не буде переслідуватися.
Вимоги до гаманців та зберігання активів
Законопроєкт також встановлює чіткі вимоги щодо зберігання активів клієнтів. Постачальники послуг, включно з провайдерами гаманців, будуть зобов’язані забезпечити сегрегацію коштів клієнтів від власних активів компанії. Це означає, що ваші криптоактиви будуть юридично відокремлені від активів самої біржі чи сервісу, що захистить їх у разі банкрутства чи фінансових проблем постачальника послуг.
Для кеш-сегменту (обмінників, що працюють з готівкою) вимоги будуть особливо суворими. Голова НКЦПФР у інтерв’ю для зазначив, що операції з готівкою без ідентифікації несуть найвищий ризик з точки зору фінансового моніторингу. Тому такі точки обміну зіткнуться з найжорсткішими вимогами, і деякі з них, ймовірно, не зможуть їх виконати та залишаться в тіні.
Податки та валютний контроль
Згідно з, законопроєкт запроваджує оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з віртуальними активами за ставкою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Очікується, що ця норма запрацює з кінця 2028 року.
Питання валютного контролю залишається одним з найскладніших. Як зазначає НКЦПФР, практичні механізми валютного контролю потребують подальшого діалогу між регуляторами. Це безпосередньо вплине на те, як українці зможуть виводити кошти на закордонні рахунки та проводити міжнародні операції.
Часті запитання
Чи зможуть міжнародні біржі працювати в Україні? Так, але лише за умови отримання авторизації в НКЦПФР, якщо вони свідомо націлені на український ринок. Якщо біржа не рекламує послуги в Україні та не має спеціальних інструментів для українців, то доступ до неї залишиться через механізм зворотного запиту.
Чи буде обмежена кількість криптобірж в Україні? Так, законопроєкт передбачає обмеження кількості операторів торговельних майданчиків на першому етапі. Конкретна кількість буде визначатися НКЦПФР, що викликає занепокоєння НБУ через ризики монополізації.
Як зміняться правила для зберігання криптовалют? Провайдери послуг (біржі, гаманці) будуть зобов’язані дотримуватися суворих вимог щодо зберігання активів клієнтів, зокрема забезпечити їхню сегрегацію від власних коштів компанії та відповідати вимогам фінансового моніторингу.