
Міністерство охорони здоров’я України розробляє фундаментальний законопроєкт, який вперше врегулює використання штучного інтелекту (ШІ) у медицині. Ключовим елементом нових правил стане запровадження класифікації медичних ШІ-систем за рівнем ризику для безпеки пацієнтів. Ця ініціатива є відповіддю на стрімке поширення технологій: за даними опитування МОЗ, понад 80,5% українських медиків вже використовують ШІ у своїй роботі. Нова система має забезпечити безпеку, прозорість і відповідальність, не гальмуючи інновації.
Чому Україні потрібне регулювання медичного ШІ
На сьогоднішній день в Україні відсутнє комплексне законодавче регулювання медичного штучного інтелекту. Це створює правову невизначеність для розробників, медичних закладів і, що найголовніше, для пацієнтів. Як зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, це гальмує масштабування перспективних вітчизняних розробок, таких як система CheckEye для аналізу знімків сітківки ока.
Проблема має й глобальний вимір. Експерти попереджають, що швидке впровадження алгоритмів у медичну практику створює новий рівень складності в юридичних конфліктах. У разі медичної помилки пацієнтам може бути важко довинити її причину, оскільки доступ до інформації про роботу алгоритмів часто обмежений, а відповідальність можуть перекладати між собою лікарі, розробники та лікарні. Ця «правова невизначеність збільшує витрати для всіх в екосистемі інновацій», як зазначають експерти.
Як працюватиме класифікація за рівнем ризику
Законопроєкт МОЗ, розробка якого триває, передбачає запровадження зрозумілих правил гри. Основою стане класифікація медичних ШІ-систем за рівнем ризику, що потенційно вони можуть заподіяти пацієнтам. Цей підхід узгоджується з європейським Регламентом AI Act, який також виділяє системи з високим ризиком, до яких належить ШІ, що використовується в охороні здоров’я.
Хоча детальний перелік категорій ще опрацьовується, можна очікувати, що до найвищого рівня ризику будуть віднесені системи, які:
- Безпосередньо впливають на діагностику та призначення лікування (наприклад, алгоритми, що аналізують знімки МРТ/КТ і формують опис для лікаря).
- Використовуються для підтримки прийняття клінічних рішень.
- Працюють з екстреними викликами та визначають заклади для госпіталізації.
Для таких систем будуть встановлені найжорсткіші вимоги до безпеки, якості даних, навчання алгоритмів та обов’язкового аудиту.
Що зміниться для лікарень та медичних працівників
Для медичних закладів запровадження класифікації означатиме чіткіший правовий ландшафт. Лікарні зможуть упевнено впроваджувати ШІ-інструменти, розуміючи свої обов’язки та відповідальність.
- Чіткі вимоги до впровадження. Лікарні будуть зобов’язані використовувати лише ті ШІ-системи, які відповідають вимогам законодавства для їх класу ризику. Це мінімізує ризик використання небезпечних чи неперевірених технологій.
- Підвищення якості діагностики. Такі інструменти, як CheckEye або аналітичні агенти для радіології, не замінюють лікаря, а лише допомагають йому. Вони маркують потенційні патології, але остаточний діагноз завжди підтверджує фахівець. Це підвищує точність і швидкість діагностики.
- Відповідальність. Закон розмежує обов’язки постачальників ШІ (розробників) і користувачів (лікарень). У разі інциденту буде зрозуміло, чи причина в помилці алгоритму, чи в неправильному його використанні персоналом.
Що зміниться для пацієнтів
Для пацієнтів головною зміною стане підвищення рівня безпеки та довіри до медичних технологій.
- Захист від шкоди. Класифікація ризиків — це механізм, спрямований на те, щоб запобігти ситуаціям, коли «щось піде не так». Законопроєкт має містити вимоги до безпеки систем, особливо тих, що працюють із критично важливими даними та рішеннями.
- Захист персональних даних. Міністр Ляшко окремо наголосив, що персональні медичні дані пацієнтів повинні мати надійний захист. Нові правила будуть це гарантувати.
- Людський контроль. Ключовий принцип майбутнього регулювання — обов’язковість фахового людського контролю. Це означає, що жоден ШІ не зможе самостійно ставити діагноз або призначати лікування. Остаточне рішення завжди залишатиметься за лікарем. Наприклад, система може сформувати попередній опис для радіолога, але лише лікар верифікує знахідки й підтверджує діагноз перед тим, як він надійде пацієнту.
Коли очікувати змін та що буде далі
Робота над законопроєктом триває в рамках загальнонаціональної ініціативи з регулювання ШІ. МОЗ планує невдовзі представити документ для громадського обговорення. Очікується, що закон буде прийнятий протягом 2026–2027 років.
Україна послідовно адаптує європейські підходи, зокрема Регламент ЄС AI Act, до своїх реалій. Це не лише захистить громадян, але й відкриє вітчизняним розробникам шлях на європейський ринок, оскільки їхні продукти будуть відповідати міжнародним стандартам.
Впровадження класифікації ризиків — це важливий крок на шляху до створення сучасної, безпечної та інноваційної медицини в Україні, де технології служать людині, а не навпаки.
Часті запитання
Чи зможе ШІ повністю замінити лікаря? Ні. Майбутнє українське законодавство закріпить принцип обов’язкового фахового людського контролю. ШІ виконує допоміжну функцію (наприклад, швидко аналізує знімки), але остаточне клінічне рішення завжди приймає лікар.
Хто несе відповідальність, якщо ШІ помилиться і пацієнту буде завдано шкоди? Законопроєкт саме для цього і розробляється — розмежувати обов’язки провайдерів (розробників) і користувачів (лікарень). Відповідальність буде визначатися зважаючи на те, чи причина інциденту в дефекті системи, чи в її неправильному використанні медичним персоналом.
Чи будуть мої медичні дані в безпеці при використанні ШІ? Так. Захист персональних медичних даних є одним із ключових принципів майбутнього регулювання. Розробники та лікарні будуть зобов’язані дотримуватися суворих вимог щодо конфіденційності та безпеки даних.