Медичний ШІ в Україні: що регулюватиме новий законопроект МОЗ

Медичний ШІ в Україні: що регулюватиме новий законопроект МОЗ

Штучний інтелект стрімко проникає в українську охорону здоров’я. За даними опитування Міністерства охорони здоров’я України, понад 80% медичних працівників уже використовують ШІ у своїй роботі. Це створює нагальну потребу у чітких правилах гри. МОЗ активно працює над першим в Україні комплексним законопроектом, який має врегулювати розробку та застосування медичних систем штучного інтелекту, зокрема в таких критичних сферах, як діагностика та лікування.

Поширеність медичного ШІ в Україні

Як свідчать результати опитування МОЗ, в якому взяли участь понад 7 тисяч медиків, 80,5% із них вже інтегрували інструменти штучного інтелекту у свою повсякденну практику. Це не абстрактне майбутнє, а реальність сьогодення. Яскравий приклад — українська розробка CheckEye, система, що аналізує знімки сітківки ока та приблизно за 30 секунд допомагає визначити потребу пацієнта в додатковому обстеженні. Цю технологію вже успішно випробували в закладах первинної медичної допомоги Одеської та Чернігівської областей.

Загалом, як зазначає, понад 65% медиків підтримують подальше впровадження таких технологій. Найбільший ефект очікують від автоматизації рутинних завдань: роботи з документацією, пошуку клінічної інформації, а також спрощення для пацієнтів процесів запису до лікаря та отримання інформації про послуги.

Чому потрібне регулювання: ключові виклики

Швидке впровадження медичного ШІ відбувається у правовому вакуумі. Віктор Ляшко наголошує, що відсутність комплексного законодавчого регулювання створює невизначеність для розробників і медичних закладів, ускладнюючи масштабування перспективних рішень.

Головні виклики, які має вирішити законопроект:

  1. Юридична невизначеність. Експерти, посилаючись на досвід інших країн, попереджають про ризики у разі медичних помилок. Хто несе відповідальність: розробник системи, лікар, що її застосував, чи керівництво лікарні? Наразі чіткої відповіді немає.
  2. Безпека та ефективність. Багато медичних інструментів ШІ залишаються недостатньо перевіреними. Чи гарантує їх використання покращення результатів лікування? Закон має встановити вимоги до доказової бази та клінічних випробувань.
  3. Захист даних. Медичні дані — це особливо конфіденційна категорія. Законопроект має запровадити суворі вимоги щодо обробки та зберігання цих даних, зокрема в деперсоніфікованому вигляді, як це вже передбачено для телемедицини в Порядку № 595.
  4. Людський контроль. Ключовий принцип — ШІ має лише допомагати, а не заміщати лікаря. Офіційні рекомендації підкреслюють, що система не повинна відправляти клінічних висновків без обов’язкового лікарського підтвердження.

Основні положення майбутнього законопроекту МОЗ

Згідно з заявами Міністра охорони здоров’я, законопроект напрацьовується і незабаром буде винесений на громадське обговорення. Його основні завдання:

  • Запровадити зрозумілі правила розробки та використання медичних ШІ-систем.
  • Впровадити класифікацію за рівнем ризику. Системи для діагностики та лікування, ймовірно, будуть віднесені до категорії високого ризику, що вимагатиме найсуворіших вимог до безпеки та перевірки.
  • Встановити вимоги до прозорості алгоритмів. Лікарі та пацієнти мають розуміти, на якій підставі система дає рекомендації.
  • Чітко розмежувати відповідальність постачальників (розробників) і користувачів (медзакладів та лікарів).

Цей законопроект також гармонізується з загальнонаціональною роботою щодо регулювання ШІ, яку координує Верховна Рада. Як повідомляє офіційний портал парламенту, в Україні активно розробляється профільний євроінтеграційний закон з урахуванням європейського Регламенту AI Act. Він охопить весь життєвий цикл ШІ-систем і встановить базові принципи: людиноцентричність, технологічну нейтральність та обов’язковість фахового людського контролю.

Як працюватиме ШІ-діагностика під новими правилами

Майбутнє регулювання, швидше за все, детально пропише процедури для теледіагностики з використанням ШІ. Вже існуючий Порядок № 595 визначає теледіагностику як процес, що включає обробку діагностичних зображень і результатів вимірювань «спеціальними програмними та програмно-апаратними засобами». Новий законопроект має конкретизувати вимоги до таких засобів.

Модель роботи, якої, імовірно, дотримуватимуться, виглядає так:

  1. Система ШІ аналізує дані (наприклад, знімок МРТ) і маркує потенційні патології.
  2. AI формує попередній опис або «підозру» для лікаря.
  3. Лікар верифікує знахідки, аналізує їх у комплексі з іншими даними про пацієнта і виносить остаточний діагноз.
  4. Без підпису лікаря електронною цифровим підписом жоден висновок, згенерований ШІ, не може вважатися офіційним медичним документом.

Це гарантує, що остаточне рішення залишатиметься за медичним працівником, а ШІ виступатиме лише потужним інструментом підтримки прийняття рішень.

Часті запитання

Чи зможе ШІ згодом замінити лікарів в Україні? Ні. Головним принципом як існуючих, так і майбутніх норм є обов’язковий людський контроль. Мета ШІ — допомогти лікарю швидше і точніше аналізувати інформацію, а не заміщати його професійне судження. Остаточне рішення щодо лікування завжди має залишатися за медичним працівником.

Хто нестиме відповідальність, якщо ШІ помилиться в діагностиці? Новий законопроект має чітко розмежувати відповідальність. Відповідальність за остаточний діагноз і призначене лікування, найімовірніше, залишиться на лікареві та медичному закладі. Водночас розробники нестимуть відповідальність за належну роботу алгоритму, його безпеку та відповідність заявленим характеристикам.

Коли чекати прийняття закону? МОЗ планує невдовзі представити законопроект для громадського обговорення. Після цього його буде внесено до Верховної Ради. Враховуючи складність теми та необхідність всебічного обговорення, процес може зайняти кілька місяців. Однак сама робота над ним вже активно триває.

Теги: 
штучний інтелект
медицина
законопроект
діагностика
МОЗ
регулювання