Криптовалюта у війні: донати для України, санкції проти РФ та роль у фінансуванні

Повномасштабне російське вторгнення в Україну стало не лише випробуванням для збройних сил, але й для фінансових систем обох країн. У ситуації, коли традиційні банківські канали через обмеження Національного банку України та міжнародні санкції працювали з перебоями, на перший план вийшли криптовалюти. Вони стали ключовим інструментом для швидкого збору коштів, закупівлі необхідних товарів і навіть збереження заощаджень українців.

Донати в криптовалюті на потреби України

З перших днів повномасштабної війни криптовалютні донати стали одним із найшвидших способів підтримки України зі всього світу. За даними розвідувальної фірми Crystal Blockchain, станом на липень 2023 року Україна зібрала понад 225 мільйонів доларів у криптовалютах. Ця сума, хоч і становить лише частину від загальних мільярдних пожертв у фіаті, зіграла критично важливу роль на початковому етапі конфлікту.

Найбільш активним періодом збору коштів був березень 2022 року, коли глобальна підтримка України була найсильнішою. Проте з травня 2022 року щомісячні надходження вже не перевищували 10 мільйонів доларів, що пов’язують із надходженням масштабної міжнародної допомоги та появою більше звичних для більшості населення фіатних каналів фінансування.

Однією з найвідоміших ініціатив став фонд Aid For Ukraine, створений за ініціативи біржі Kuna, компанії Everstake та за підтримки Міністерства цифрової трансформації. За даними, через цей фонд було зібрано понад 650 BTC, 10 372 ETH, близько 15,3 млн USDT і 2,4 млн USDC, а також інші активи. Ці кошти дозволили закупити обладнання та спорядження на суму понад 64 мільйони доларів.

За даними аналітиків Elliptic, проукраїнські криптодонати перевищують аналогічні збори з боку РФ у 44 рази – $212,1 млн проти $4,8 млн. Більше того, лише 2% коштів, зібраних для України, мали ознаки «брудного» походження, тоді як для проросійських зборів цей показник перевищував 10%.

На що витрачалися криптодонати

Криптовалютні кошти спрямовувалися на два основні напрями: гуманітарні потреби та військові закупівлі. За даними Crystal Blockchain, на гуманітарні ініціативи припало близько 134 мільйонів доларів, тоді як на військові потреби – 91 мільйон доларів.

Міністерство цифрової трансформації України публічно звітувало про витрати криптодонатів. Як повідомляє, кошти йшли на закупівлю:

• Бронежилетів і касок
• Тепловізорів і прицілів
• Безпілотних літальних апаратів (дронів)
• Автомобілів
• Медичного обладнання
• Літальних апаратів для розвідки
• Цифрових прицілів для гвинтівок

За словами заступника міністра Олексія Борнякова, понад 5 мільйонів доларів було витрачено на «летальну зброю» за запитом Міністерства оборони.

Криптовалюти як інструмент санкцій та контрсанкцій

З боку міжнародної спільноти криптовалюти стали інструментом протидії російській агресії через санкції. Міністерство фінансів США неодноразово вводило санкції проти російських криптогаманців, пов’язаних з військовими формуваннями. Зокрема, у вересні 2022 року до санкційного списку було додано п’ять криптоадрес, пов’язаних з російським диверсійно-розвідувальним підрозділом «Rusich».

Проте російські неформальні організації також використовують криптовалюти для обходу санкцій та збору коштів на потреби армії. За даними, таким чином було зібрано щонайменше 1,8 мільйона доларів (понад 35,2 BTC, 147 ETH та 588 000 у стейблкоїнах). Значна частина цих коштів проходила через російські біржі Garantex і Bitzlato, які підозрюються у відмиванні кримінальних коштів.

Криптовалюти як фінансове укриття для українців

Окрім збору коштів на армію та гуманітарні потреби, криптовалюти відіграли важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки українців. У перші дні війни, коли традиційна фінансова система зіткнулася з серйозними викликами – черги в банкоматах, обмеження на зняття готівки, мораторій на транскордонні перекази – цифрові активи стали рятівним кругом.

Батьки переказували кошти дітам-біженцям за кордон, люди переводили готівкові заощадження в криптовалюту для захисту від знищення майна внаслідок обстрілів, мешканці тимчасово окупованих територій використовували цифрові активи для розрахунків, коли українські банки припинили роботу.

Майбутнє криптовалют у умовах війни

Досвід України показав, що криптовалюти можуть бути ефективним інструментом швидкої мобілізації ресурсів у надзвичайних умовах. Їх децентралізованість, транскордонність і швидкість операцій виявилися критично важливими, коли традиційні фінансові інституції не впоралися з навантаженням.

Водночас війна продемонструвала і ризики, пов’язані з використанням криптовалют: можливість фінансування ворожих сил, відмивання коштів і ухилення від санкцій. Це підкреслює потребу в розвиненій регуляторній базі та міжнародній співпраці для протидії зловживанням.

Часті запитання

Які криптовалюти найбільше жертвували Україні? За даними Crystal Blockchain, більшість пожертв надійшли у формі стейблкоїна USDT (83 мільйони доларів). На другому місці – Ethereum (79 мільйонів доларів), далі йде Bitcoin (41 мільйон доларів). Решту склали інші криптовалюти, такі як BUSD, DOT тощо.

Чи можна ще донатити криптовалюту на потреби ЗСУ? Офіційний фонд Aid For Ukraine, який працював на початку повномасштабного вторгнення, було закрито приблизно півроку тому, оскільки він виконав свою головну місію. Проте існують інші перевірені благодійні та волонтерські організації, які продовжують приймати криптодонати. Важливо перевіряти легальність та репутацію таких організацій перед внеском.

Чим криптодонати відрізнялися від звичайних банківських переказів? Ключовою перевагою криптодонатів була швидкість і відсутність географічних обмежень. Кошти надходили безпосередньо від донорів з усього світу до одержувача за лічені години, мінімізуючи бюрократичні процедури, що було критично важливо в перші тижні війни.