Бум ШІ та енергетика: як дата-центри змінюють інвестиції

Світ опинився на порозі масштабного інфраструктурного буму, спричиненого стрімким розвитком штучного інтелекту (ШІ). Технологічні гіганти на кшталт Google, Meta, Amazon та Microsoft інвестують сотні мільярдів доларів у будівництво дата-центрів нового покоління, що створює безпрецедентний попит на електроенергію, обладнання та землю. Цей процес кардинально змінює ландшафт інвестицій у глобальній економіці.

Масштаби інвестицій у інфраструктуру ШІ

За прогнозами економістів Goldman Sachs, інвестиції в штучний інтелект у США зростуть з 1,8% ВВП цього року до 2,8% ВВП у 2028 році, що дорівнюватиме оборонному бюджету США. Загальний потенційний обсяг інвестицій у цю інфраструктуру до 2032 року оцінюють у $10,3 трлн. Ще більш вражаючі цифри наводить – витрати на будівництво та оновлення дата-центрів до 2050 року можуть досягти $31,6 трлн.

Технологічні гіганти значно збільшують капітальні витрати. За даними, витрати Google, Meta, Amazon і Microsoft на інфраструктуру можуть сягнути $750 млрд у 2026 році – це на понад 80% більше, ніж торік, коли вони сягнули $410 млрд. Станом на середину вересня 2026 року лише п’ять найбільших компаній (Google, Amazon, Meta, Microsoft та Oracle) випустили облігацій на $186,1 млрд, перевищивши сукупний показник за весь 2025 рік.

Енергетика як головне обмеження

Розвиток інфраструктури ШІ упирається в енергетичні обмеження. За оцінкою JPMorgan Chase, будівництво сучасного центру обробки даних займає два-три роки, тоді як забезпечення його електроенергією може тривати значно довше. Підключення до газової генерації потребує п’яти-семи років, до атомної енергетики – понад десять років, а до сонячної – двох-чотирьох років.

За розрахунками Jefferies, фактична потужність центрів обробки даних у світі у 2025 році становила 8,9 ГВт за попиту близько 21,1 ГВт. У 2026 році глобальний попит на електроенергію для центрів обробки даних зі штучним інтелектом, за прогнозом, сягне 30 ГВт, з яких майже 19 ГВт припадатиме на Північну Америку.

Як зазначає Економічна правда, обробка запиту в ChatGPT потребує в 10 разів більше електроенергії, ніж аналогічний процес при пошуку в Google. Goldman Sachs прогнозує, що подальша імплементація ШІ призведе до зростання потреб дата-центрів в електроенергії на 160% до 2030 року.

Дефіцит обладнання та кваліфікованих кадрів

Інвестиції в інфраструктуру ШІ стикаються з серйозними викликами у сфері постачання обладнання. За даними, світові замовлення на газові турбіни перевищують 100 ГВт, тоді як виробники можуть випускати приблизно 60–70 ГВт на рік. Очікується, що до 2028 року виробничі потужності зростуть до 87 ГВт, але прогнозований попит сягне 129 ГВт.

Це призводить до того, що розробники шукають альтернативу новим турбінам, на які доводиться чекати роками. Як наслідок, подорожчало вживане та відновлене обладнання. Додатковою проблемою є брак кваліфікованих працівників для будівництва та експлуатації таких складних об’єктів.

Ядерна енергія як пріоритетне рішення

Все більше технологічних компаній звертаються до ядерної енергетики як найбільш надійного джерела живлення для своїх дата-центрів. Як пояснює Економічна правда, такий вибір обумовлений кількома факторами: стабільність постачання енергії, ефективність використання земельного ресурсу та відсутність викидів CO2.

У 2024 році було підписано кілька знакових угод між BigTech (Microsoft, Google, Amazon і Oracle) та компаніями з ядерної індустрії з метою отримання електроенергії для живлення власних дата-центрів. Оператори дата-центрів також розглядають встановлення малих модульних реакторів (ММР), які, як очікується, вийдуть у масову комерціалізацію у 2028-2030 роках.

Потенціал для України

Україна має значний потенціал для участі в цьому глобальному тренді. Як зазначає Економічна правда, наша країна посідає друге місце в Європі за обсягами атомної генерації після Франції та має дешеву, стабільну та низьковуглецеву енергію, яка могла б стати фундаментом нової індустріальної економіки.

Однак існують серйозні перешкоди: комерційний тариф для бізнесу в Україні часто перевищує 20 центів за кВт·год, що значно вище, ніж у конкурентних країнах. Наприклад, у Техасі операторам пропонують готові майданчики з доступом до сотень мегават за ціною 4-5 центів за кВт·год, у Норвегії – близько 3 центів, у Казахстані – близько 2,5 центів.

Різницю між низькою собівартістю атомної генерації (3-4 центи) та ціною для промисловості з’їдає система тарифів, мережевих платежів, посередників і регуляторної ренти. Для реалізації потенціалу Україні необхідно провести структурні реформи в енергетичному секторі.

Перспективи та ризики

За оцінкою Morgan Stanley, до 2028 року світові витрати на центри обробки даних і чипи для ШІ можуть досягти $2,9 трлн. Приблизно $1,4 трлн із цієї суми можуть покрити грошові потоки найбільших постачальників хмарних послуг, а ще $1,5 трлн доведеться залучити із зовнішніх джерел.

Інвестори слідкують за ризиками, пов’язаними з великими обчислювальними навантаженнями. У травні 2026 року Північноамериканська рада з надійності електропостачання попередила про те, що раптове відключення споживача потужністю понад 1000 МВт може спричинити значні коливання частоти в енергосистемі.

Часті запитання

Чому дата-центри для ШІ споживають так багато енергії? Обробка запитів у системах штучного інтелекту вимагає значно більше обчислювальних потужностей порівняно з традиційними пошуковими системами. Наприклад, обробка запиту в ChatGPT потребує в 10 разів більше електроенергії, ніж аналогічний процес при пошуку в Google.

Які країни є найбільш привабливими для інвестицій у дата-центри? Найбільший попит формується в Північній Америці, особливо в США. Конкурентними перевагами володіють країни з низькими тарифами на електроенергію (Норвегія, Казахстан), стабільною енергетичною інфраструктурою та сприятливим регуляторним середовищем.

Чи може Україна стати центром інвестицій у дата-центри? Україна має потенціал завдяки потужній атомній генерації, але потребує структурних реформ у енергетичному секторі для зниження тарифів та поліпшення інвестиційного клімату. Після війни Україна могла б стати енергетичним ШІ-хабом Європи за умови проведення необхідних реформ.