Як український законопроєкт про ШІ враховує AI Act ЄС: порівняння та винятки

Як український законопроєкт про ШІ враховує AI Act ЄС: порівняння та винятки

Україна активно працює над створенням власного законодавства у сфері штучного інтелекту (ШІ), що є прямим зобов’язанням у межах євроінтеграційних процесів. Робота над проєктом закону ведеться з огляду на європейський Регламент AI Act, однак з суттєвими адаптаціями до українських реалій, зокрема воєнного стану та національних інтересів у сфері безпеки. Проєкт створюється на основі ризико-орієнтованого підходу, подібного до європейського, який класифікує системи ШІ за ступенем їхньої небезпечності.

Ключові принципи та відповідність AI Act

Український законопроєкт, як і AI Act, будується на базових принципах: верховенства права, людиноцентричності, технологічної нейтральності, підзвітності, прозорості та захисту персональних даних. Важливим принципом є обов’язковість фахового людського контролю над системами ШІ. Ці засади повністю узгоджуються з європейським підходом.

Однак Україна обрала поступовий, двоетапний шлях впровадження регулювання, розроблений Міністерством цифрової трансформації:

  • Перший етап (до 2027 року): розвиток культури саморегулювання та етичного використання ШІ шляхом впровадження позазаконодавчих інструментів. До них належать регуляторні пісочниці (наприклад, проект «Sandbox for AI and Blockchain Solutions»), добровільні кодекси поведінки, методології оцінки впливу ШІ на права людини та загальні рекомендації.
  • Другий етап (до 2030 року): повноцінна законодавча адаптація євроінтеграційних стандартів шляхом прийняття спеціального закону, аналога AI Act.

Такий підхід дає бізнесу та державним органам час на підготовку до жорсткіших вимог, а також враховує, що з боку ЄС не було вимог щодо ідентичних строків встуву в силу положень.

Заборонені практики: пряма відповідність з винятками

Український законопроєкт майже дослівно повторює список заборонених AI Act практик, до яких планують віднести:

  • Використання маніпулятивних методів, які експлуатують вразливості окремих груп людей (через вік, інвалідність чи соціально-економічне становище).
  • Системи соціального скорингу (рейтингування людей).
  • Використання ШІ для прогнозування злочинів виключно на основі профілювання особи.
  • Використання дистанційної біометричної ідентифікації в режимі реального часу в громадських місцях.

Останній пункт є найбільш показовим щодо національних адаптацій. Як і в ЄС, законопроєкт передбачає винятки для правоохоронних та безпекових цілей. Це стосується запобігання терактам, пошуку злочинців або порятунку людей. Таким чином, Україна зберігає можливість використовувати потужні інструменти для забезпечення безпеки громадян.

Інституційна структура та сфери нагляду

Законопроєкт пропонує чітко розподілити повноваження між державними органами:

ОрганОсновні повноваження у сфері ШІ
Кабінет МіністрівФормування політики, координація органів, затвердження ключових порядків (наприклад, правил роботи пісочниць).
МінцифриГоловний орган з формування політики. Узагальнення практики, публікація стандартів, сприяння міжнародній співпраці.
Цифровий регуляторРозробка підзаконних актів, ринковий нагляд за універсальними моделями ШІ.
Секторальні регуляториНагляд у своїх сферах: НБУ (фінанси), НКЕК (зв’язок), тощо.

Ця модель відповідає європейській, де також передбачені центральний координаційний орган та галузеві наглядові установи.

Ключові винятки: безпека та оборона

Найсуттєвішою відмінністю українського підходу є ставлення до сфери оборони. Європейський AI Act не регулює військові системи ШІ. Україна не лише підтримує цю позицію, але й активно її розвиває, враховуючи триваючу війну.

Згідно з офіційною позицією, викладеною в Білій книзі, Україна не має наміру впроваджувати будь-яке регулювання систем ШІ у сфері оборони на національному рівні. Таке одностороннє обмеження поставило б країну в менш вигідне положення порівняно з агресором (Росією), який не дотримується жодних норм. Замість цього Україна виступає за розробку міжнародних норм гуманітарного права, які регулювали б військове застосування ШІ на глобальному рівні через відповідні конвенції.

Крім того, тривають активні дискусії щодо кваліфікації окремих систем, критично важливих для життя та безпеки під час війни, зокрема тих, що обробляють екстрені виклики громадян чи визначають заклади для госпіталізації поранених.

Високоризикові системи: той самий підхід

Україна повністю запозичує з AI Act категорію високоризикових систем, до яких планують віднести ШІ, що використовуються в:

  • Біометричній ідентифікації та категоризації.
  • Управлінні критичною інфраструктурою.
  • Освіті, наймі персоналу, доступі до держпослуг.
  • Сфері правосуддя та правоохоронній діяльності.

До таких систем будуть застосовуватися найжорсткіші вимоги щодо якості даних, прозорості, документації та людського нагляду.

Часті запитання

Чи буде регулюватися український військовий ШІ? Ні. Український законопроєкт свідомо виключає зі сфери регулювання всі системи штучного інтелекту, що використовуються в оборонній сфері. Це рішення прийнято для збереження безпекового потенціалу країни під час війни.

Чи зможуть правоохоронці використовувати розпізнавання облич у публічних місцях? Так, але лише у виняткових випадках, передбачених законом. Проєкт дозволяє використання дистанційної біометричної ідентифікації в реальному часі для запобігання терактам, розшуку небезпечних злочинців або порятунку людей.

Коли набуде чинності новий закон про ШІ? Очікується, що проєкт буде розроблений протягом 2026 року. Однак повноцінне обов’язкове регулювання запрацює не одразу. Україна обрала поступовий шлях: етап підготовки та саморегулювання триватиме до 2027 року, а повна законодавча адаптація стандартів AI Act запланована до 2030 року. Деякі норми майбутнього закону можуть набути чинності з відтермінуванням.

Теги: 
штучний інтелект
регулювання ші
ai act
євроінтеграція
безпека
законодавство