
Верховна Рада України готується до другого читання масштабного законопроекту № 10225-д «Про обіг віртуальних активів», який має запровадити в Україні повноцінне регулювання крипторинку. Однак ключовий фінансовий регулятор країни — Національний банк України (НБУ) — публічно заявив, що не може підтримати документ у його поточній редакції. Розбіжності виникли навіть після того, як 4 листопада 2026 року профільний комітет парламенту рекомендував ухвалити законопроект. Через принципові зауваження НБУ голосування на пленарному засіданні 9-13 листопада було відкладено. На що саже скаржиться Нацбанк і які компроміси пропонують для подолання суперечностей?
Ключові ризики, які бачить НБУ
Національний банк підтримує саму ідею врегулювання ринку віртуальних активів на основі європейського підходу MiCA, однак наголошує, що розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності України. Ось три головні проблеми, які регулятор бачить у поточному тексті законопроекту.
Неконтрольований допуск іноземних токенів
Одне з найгостріших зауважень стосується механізму спрощеного допуску на український ринок іноземних токенів, зокрема тих, що класифікуються як ART (токени, прив’язані до активів) та OTHER (інші віртуальні активи).
Законопроект дозволяє таким токенам з так званих «довірених країн» (до переліку яких входять не лише держави ЄС) потрапляти на ринок України лише на підставі розкриття інформації, без додаткової авторизації. НБУ вбачає в цьому величезний ризик: під виглядом ART на ринок можуть потрапити активи, які за економічною суттю є аналогами електронних грошей (наприклад, стейблкоїни, забезпечені на 99,9% валютою), але не підпадають під жорстке регулювання НБУ, призначене для таких інструментів.
Це може призвести до створення паралельної, неконтрольованої державою системи розрахунків, посилення доларизації економіки та втрати ефективності монетарної політики НБУ. Регулятор наполягає, що має мати повноваження оцінювати ризики таких іноземних токенів і, за необхідності, обмежувати їх обіг в Україні.
Регуляторні прогалини та нерівні умови
Пов’язана з першою проблема — це регуляторний арбітраж. Поточна редакція законопроекту створює умови, коли іноземні віртуальні активи зможуть потрапляти на ринок за спрощеними правилами, обходячи ті жорсткі вимоги, які будуть поширюватися на українські аналоги.
Це створює нерівні умови для учасників ринку та формує сегменти, які фактично залишаються поза належним державним наглядом, що несе загрозу фінансовій стабільності та захисту прав споживачів.
Ризики монополізації та корупції при авторизації бірж
Спочатку НБУ виступав проти будь-яких кількісних обмежень на кількість операторів торговельних майданчиків (криптобірж), які зможуть працювати в Україні легально. Заради компромісу Нацбанк погодився на пропозицію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юрособами, відібраними за конкурсом.
Однак у фінальній редакції законопроекту, прийнятій комітетом, конкретна кількість (три) зникла. Замість цього право визначати, скільки бірж зможуть працювати протягом перших п’яти років, повністю передано на розсуд НКЦПФР.
Нацбанк вважає, що це створює ризик монополізації ринку (НКЦПФР може допустити лише одного-двох операторів), а також серйозні корупційні ризики, оскільки один орган одночасно визначає і кількість місць, і правила конкурсного відбору.
Які компроміси пропонує НБУ
Національний банк не блокує законопроект, але наполягає на його доопрацюванні. Ось ключові пропозиції щодо компромісу:
- Щодо іноземних токенів: НБУ пропонує два шляхи. Перший — виключити токени ART зі спрощеного механізму допуску, залишивши його лише для інших віртуальних активів (OTHER), які не несуть таких ризиків. Другий — залишити механізм, але надати НБУ чіткі повноваження втручатися: вимагати авторизації ризикових ART-токенів або навіть зупиняти/відкликати їх допуск на ринок на підставі свого висновку.
- Щодо кількості бірж: Повернутися до домовленості про чітке обмеження кількості операторів (наприклад, трьох) на певний перехідний період (наприклад, п’ять років або до вступу в ЄС), а не залишати це питання на розсуд регулятора. Це запобігає монополізації та робить процес прозорим.
- Загальний підхід: НБУ закликає провести додаткове обговорення законопроекту з усіма учасниками процесу для врахування домовленостей, які, на думку регулятора, були досягнуті в робочих групах, але зникли з фінального тексту.
Податкові аспекти та розподіл повноважень
Важливо розуміти, що законопроект 10225-д — це не лише про правила обігу, а й про оподаткування. Згідно з документом, прибуток фізичних осіб від операцій з віртуальними активами пропонується оподатковувати за ставкою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з певним пільговим періодом. Окремі операції також можуть оподатковуватися ПДВ.
Що стосується регуляторних повноважень, то НКЦПФР наполягає на секторальній моделі, близькій до MiCA: токени електронних грошей (EMT) залишаються під наглядом НБУ, а регулювання інших категорій активів, їх публічної пропозиції та нагляд за постачальниками послуг має належати НКЦПФР. Саме в межах цього розподілу і виникають суперечки щодо класифікації окремих іноземних токенів.
Що далі?
Станом на листопад 2026 року законопроект передано юристам Верховної Ради для додаткової перевірки. Його доопрацювання може зайняти близько тидня, після чого він повернеться до парламенту для розгляду. НКЦПФР, зі свого боку, підтримує прийняття закону і вважає, що розбіжності між регуляторами не повинні блокувати створення правової бази для крипторинку. Успіх залежатиме від здатності сторін знайти збалансовані рішення, які дозволять розвивати інноваційний ринок, не ставлячи під загрозу фінансову стабільність країни.
Часті запитання
Чому НБУ проти законопроекту 10225-д? НБУ не проти самого закону, але не підтримує його поточну редакцію через три ключові ризики: неконтрольований допуск іноземних токенів, які можуть підривати монетарний суверенітет; регуляторні прогалини, що створюють нерівні умови; та ризики монополізації й корупції при авторизації криптобірж.
Які саме токени непокоять НБУ? Регулятора стурбовано іноземними ART-токенами (прив’язаними до активів), які за економічною суттю можуть бути аналогами електронних грошей (наприклад, стейблкоїнами), але потраплятимуть на ринок за спрощеними правилами, уникаючи нагляду НБУ.
Коли очікувати прийняття закону? Голосування в Раді відкладено. За оцінками народного депутата Ярослава Железняка, доопрацювання може тривати близько тижня, після чого законопроект повернуть до порядку денного парламенту. Точні терміни залежатимуть від швидкості знаходження компромісів між НБУ, НКЦПФР та народними депута