
Український крипторинок чекає на чіткі правила гри вже не перший рік. Проте ключовий законопроект № 10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», який мав запровадити комплексне регулювання та оподаткування, знову не був розглянутий. Голосування у другому читанні, заплановане на листопад 2026 року, відкладено через серйозні розбіжності між ключовими регуляторами. Розбираємося, що саме не поділили Національний банк та НКЦПФР, і які правила діють для криптоінвесторів поки що.
Чому Верховна Рада відклала голосування за законопроект 10225-д
Незважаючи на те, що фінансовий комітет Верховної Ради ще 4 листопада рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні, Національний банк України не підтримав його поточну редакцію. Як повідомляє, регулятор вважає, що в документі не враховано низку ключових домовленостей, досягнутих під час роботи над ним. Це вже не перше відкладення: як зазначає, розгляд у другому читанні переносили ще на осінь через відсутність міжвідомчого консенсусу.
Основні суперечності стосуються двох критично важливих аспектів: допуску іноземних стейблкоїнів на український ринок і кількості криптобірж, яким дозволять легально працювати.
Ризики для гривні та паралельних розрахунків
Одне з головних зауважень НБУ стосується спрощеного механізму допуску іноземних токенів, зокрема ART (токенів, прив’язаних до активів). Законопроект передбачає, що токени з «довірених юрисдикцій» зможуть потрапляти на ринок лише на підставі розкриття інформації, без окремої авторизації.
Нацбанк вбачає в цьому величезний ризик. Під виглядом ART на ринок можуть потрапити активи, які за економічною суттю будуть виконувати функції валютних стейблкоїнів (наприклад, токен, забезпечений на 99,9% доларами). Але якщо EMT (токени електронних грошей) регулює НБУ, то ART має опікуватися НКЦПФР. Це створює загрозу виникнення паралельної системи розрахунків, посилення доларизації економіки та втрати контролю за грошовим обігом. НБУ наполягає на обов’язковій авторизації таких токенів або хоча б на гарантованому доступі до інформації про їх резерви за кордоном для захисту інвесторів.
Питання конкуренції та монополізації криптобірж
Інша суттєва розбіжність — це кількісні обмеження на кількість криптобірж. Спочатку йшлося про не більше трьох бірж до завершення воєнного стану. Пізніше домовилися про максимум три біржі протягом п’яти років. У фінальній редакції право визначати точну кількість операторів на ринку хочуть надати самій НКЦПФР.
Нацбанк вважає такий підхід небезпечним. Він може призвести до монополізації ринку (якщо допустять лише одну-дві біржі) та створює корупційні ризики, оскільки один орган одночасно визначатиме і кількість операторів, і правила їх відбору. НБУ виступає за більш конкурентне середовище.
Наразі документ переданий юристам Верховної Ради для доопрацювання, яке може зайняти близько тижня. Після цього його планують повернути на розгляд парламенту.
Які правила оподаткування криптовалют планують запровадити
Незважаючи на суперечності, ключові положення податкової частини законопроекту вже сформовані і підтримуються профільним комітетом. Згідно з, основні принципи мають бути такими:
- Оподаткування прибутку, а не обороту. Податок нараховуватиметься не на всю суму продажу, а на різницю між доходом від продажу та витратами на придбання криптоактиву.
- Податкова подія виникає при конвертації у фіат. Як пояснює голова НКЦПФР у, оподатковуватиметься саме виведення криптовалют у гривні чи інші фіатні гроші, а не кожна угода обміну однієї монети на іншу. Це уникне надмірного адміністративного навантаження на користувачів.
- Звільнення від ПДВ. Операції з віртуальними активами не будуть оподатковуватися податком на додану вартість.
- Перехідний пільговий період. Для активів, придбаних до набрання чинності законом, запровадять спеціальний режим оподаткування до кінця 2028 року. Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становитиме 5% (плюс 5% військовий збір), без необхідності підтверджувати витрати на придбання. Після закінчення цього періоду запрацює стандартна ставка: 18% ПДФО + 5% військового збору (разом 23% з прибутку).
Законопроект планують ввести в дію з 1 липня 2027 року. Однак після його ухвалення знадобиться ще близько півроку на розробку близько 18 підзаконних актів, які деталізують усі процедури.
Які правила оподаткування криптовалют діють сьогодні
Поки що в Україні діють загальні норми Податкового кодексу для оподаткування доходів фізичних осіб. Оскільки криптовалюти не визнані офіційним платіжним засобом, операції з ними розглядаються як операції з майном.
Це означає, що дохід від продажу криптовалют (різниця між сумою продажу та сумою купівлі) підлягає оподаткуванню за стандартною ставкою:
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%.
- Військовий збір — 1,5%.
- Разом: 19,5% від отриманого прибутку.
Податкові зобов’язання виникають при продажі криптовалют та отриманні доходу на банківський рахунок або картку. Саме цей платіж є підставою для декларування доходу у річній декларації про майновий стан і доходи (форма № 3-ПДФО). Податок належить сплатити до 1 серпня наступного року.
Важливо розуміти, що нелегалізований дохід від операцій з криптовалютами може кваліфікуватися як прихований і тягнути за собою фінансові санкції збоку ДПС.
Часті запитання
Чи можна не платити податки за криптовалюту поки що? Ні, згідно з чинним Податковим кодексом, дохід від продажу криптовалют підлягає оподаткуванню за загальною ставкою 18% ПДФО + 1,5% військового збору. Ухилення від сплати може призвести до нарахування штрафів.
Коли очікувати ухвалення закону 10225-д? Після доопрацювання, яке триватиме ще приблизно тиждень, документ мають повернути на розгляд Верховної Ради. Однак точних дат голосування поки немає, оскільки все залежить від домовленості між НБУ та НКЦПФР.
Як оподатковуватимуться стейблкоїни? Це одне з найбільш спірних питань. За пропонованими правилами, стейблкоїни, забезпечені валютою (EMT), мали б регулюватися НБУ, а прив’язані до активів (ART) — НКЦПФР. Можливе застосування пільгових ставок або навіть звільнення від оподаткування, щоб узгодити режим з оподаткуванням валютних цінностей, але остаточного рішення ще немає.