Фондовим ринком називають ринок, де здійснюється торгівля цінними паперами: акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями, інвестиційними сертифікатами та іншими фінансовими інструментами, а також механізм, що регулює проведення цих операцій.
Торгівля цінними паперами здійснюється на первинному і вторинному ринках. Об'єктами купівлі та продажу на первинному ринку є акції, емітовані вперше. Цим користуються як правило молоді компанії, що недавно з'явилися на біржі і потребують інвестування. Емітентами також виступають державні установи.
Вторинним ринком цінних паперів користуються спекулянти, яким необхідно купити, а потім вдало перепродати акції, тим самим заробивши прибуток на різниці курсів. Акції, торгівля якими здійснюється на даному ринку, вже знаходяться в обороті якийсь час і випускаються компаніями, давно працюють на біржі. На відміну від первинного ринку, який є індикатором накопичення інвестицій країни, вторинний ринок миттєво реагує на фінансові коливання в компаніях.
Розвинений фондовий ринок є показником стабільної економічної ситуації в країні і робить державу привабливою для зарубіжних інвесторів.
Довгий час фондовий ринок був недоступний для середньостатистичної людини, що викликало масу чуток і помилок щодо його роботи. Насправді, основне правило поведінки на фондовому ринку полягає в тому, щоб купити цінні папери дешевше, а продати - за вищою ціною, отримавши вигоду від різниці курсів. Коли доступ на біржі отримав будь-який бажаючий, багато людей зробили прибуток від торговельних операцій на фондовому ринку основною статтею свого доходу.
Фінансовий оборот фондового ринку становить трильйони доларів, що не може не впливати на капітал, об'єкти торгівлі і, безумовно, саму економіку держав. Економічно розвинуті країни мають власні біржові майданчики, як, наприклад, США, Європа і азіатські держави. У нелегкі періоди фінансових криз інвестування коштів у цінні папери економічно стійких компаній є одним із запорук стабільності.